Оральний тест на ВІЛ: про що говорять чоловіки?

Надання безкоштовних наборів для самотестування на ВІЛ на основі слини чоловікам, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ), подвоїло частоту тестування на ВІЛ і майже вчетверо збільшило відсоток тестувань серед тих, хто нерегулярно тестувався на ВІЛ протягом попередніх двох років, – показало дослідження “Прийнятність і зручність використання двох наборів для самотестування на ВІЛ серед чоловіків віком від 18 років, які мають секс з чоловіками” (далі – дослідження*), проведене в Австралії.

Одна із складових запобігання інфікування ВІЛ в Австралії – тестування. Після того, як стають відомі результати тесту, особи, чий ВІЛ-статус виявився позитивним, отримують лікування. Тим, хто має негативний ВІЛ-статус, пропонується можливість скористатись до-контактною профілактикою (PrEP).

Аналізуючи останні чотири роки роботи (2018-2022), лікарі дійшли висновку, що сегмент тестування на ВІЛ серед чоловіків, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ), потребує додаткової уваги, адже демонструє низькі кількісні показники серед осіб, які не отримують PrEP або народилися за кордоном.

Дослідження думок пацієнтів, що відвідували дві клініки сексуального здоров’я в Сіднеї та Мельбурнї, показало, з якими саме перешкодами стикаються учасники спільноти, народжені за кордоном. Серед них, зокрема:

• низька обізнаність про місця тестування на ВІЛ;
• стигма** з боку суспільства, пов’язана з діагнозом ВІЛ;
• страх перед осудом з боку співробітників закладів охорони здоров’я (ЗОЗ).

ГО менЗДРАВ-Україна:

Самотестування на ВІЛ – один із способів обійти ці бар’єри. Швидкий тест дозволяє зробити тестування приватним, отримати результат протягом 20 хвилин та не відвідувати медичний заклад.

Яку аудиторію досліджували?

Щоб вивчити думки представників спільноти, дослідники залучили 170 учасників, серед яких: 

• 144 ідентифікують себе як ЧСЧ (85%), 
• 96 народилися за межами Австралії (57%), 
• 130 мають університетський ступінь (77%). 

Тести: наскільки вони зручні?

Дослідники запитували користувачів, наскільки використання наборів для самотестування на ВІЛ (на основі слини чи крові) було простим, який тип самотестування був більш прийнятним, та які труднощі виникали в учасників під час проведення тестів.

Отримані відповіді допомогли розробити рекомендації для подальшого розповсюдження самостійного використання тестів на ВІЛ в Австралії. Під час дослідження були з’ясовані й ментальні причини настороженого ставлення ЧСЧ до тестування на ВІЛ. Серед них, зокрема:

• сприйняття особистого ризику інфікування як низького;
• стрес під час очікування результатів;
• страх перед позитивним результатом.

Як здійснювалось тестування?

Кожному учаснику була надана можливість переглянути навчальні відео на планшеті та друковані інструкції, що додаються до тестових наборів (перший етап). Учасники в окремих приміщеннях проходили самотест на ВІЛ на основі ротової рідини та самотест на ВІЛ на основі крові, після чого використовували альтернативну самоперевірку (другий етап).

Результати дослідження 

Майже всі, хто брав участь у дослідженні, відзначили легкість використання запропонованих тестів. Особам, які отримали позитивні результати самотестування на ВІЛ, того ж дня були надані консультації спеціалістів та запропоновано зробити додаткові дослідження для підтвердження наявності антитіл (ІФА).

Простота використання

З боку учасників “у подальшому більш імовірним” виявився вибір тесту на основі слини, оскільки його визнали найпростішим під час застосування. 

Майже всі учасники (99%), тобто 167 із 169 повідомили, що вважають самотест на ВІЛ на основі слини легким у використанні.

Водночас 145 із 169 учасників (86%) вважали легким у використанні самотест на ВІЛ на основі крові.

Труднощі та переваги

Найважчим кроком, за оцінками учасників, було розміщення пробірки з тестом на підставці, – про це сповістили 43 із 169 осіб (25%).

Висновки

Головними аргументами на користь орального тесту були: “більш простий у використанні у порівнянні з тестом на основі крові”, “легкий”, “відсутній біль” та “відсутність обов’язкового взяття зразка крові”. Проте, майже всі учасники відзначали зручність застосування та прийнятність обох тестів.

Можливість замовити тест онлайн робить тестування на ВІЛ більш доступним, особливо для людей, які живуть у сільській місцевості та/або у віддалених районах.

ГО менЗДРАВ-Україна:
Самотестування на ВІЛ – один із способів обійти ці бар’єри. Швидкий тест дозволяє зробити тестування приватним, отримати результат протягом 20 хвилин та не відвідувати медичний заклад.

Замовити тест на ВІЛ додому можна, заповнивши коротку онлайн-форму.

Джерело: The Medical Journal of Australia mja.com.au 

2022 The Authors. Medical Journal of Australia published by John Wiley & Sons Australia, Ltd on behalf of AMPCo Pty Ltd.

*The acceptability and usability of two HIV self-test kits among men who have sex with men: a randomized crossover trial.

**Стигма – дискримінаційне ставлення до людей, які мають ВІЛ-позитивний статус.